Подивіться на цю репліку Брісінгра, що фанат просто відправив мене! Дякую, Джей! (с)

Look at this replica of Brisingr that a fan just sent me! Thanks, Jay! #sword #brisingr #eragon

Допис, поширений Christopher Paolini (@christopher_paolini)

— Крила дракона не схожі на пташині. У них практично ніколи не буває пір’я. Крила дракона чимось схожі на крила маленьких кажанів — вони міцні, мають шкірясті перетинки. І розмах крил у драконів гігантський: літаючи по небу, вони можуть закрити ними сонце.

—  Очі дракона наділені магічною силою. Недарма саме грецьке слово «дракон» за своїм походженням пов’язані з дієсловом «дивитися». Зіниці дракона — вузькі, вертикальні, як у змій, а не круглі, як у людини.

drakon_2

Сплячий дракон: анкилозавр, знайдений в Альберті, виглядає «як живий».
Вражаюча, по-справжньому велична скам’янілість була знайдена в 2011 році в шахті Міленіум в провінції Альберта (Канада). Це викопний нодозавр B. markmitchelli віком в 112 млн років, який відмінно зберігся. Особливі умови, в які потрапило тіло загиблої тварини, зберегли його скелет, деякі внутрішні органи й вузлувату броню.

drakon

До дня 8 березня для наших любих дівчат ми приготували ці чудові квіти — гліцинії! Знаєте, звідки вони взялись?

Легенда розповідає про дівчину надзвичайної краси з волоссям синяво-чорного кольору, неземній красі якої заздрили навіть богині. І не змогли вони пробачити дівчині такої краси, і послали сторожа небес — Дракона, щоб той розправився з нею.

Дракон справно виконав розпорядження грізних богинь, але після цього заснув біля скелі й почав дерев’яніти, перетворюючись в прекрасну неземну ліану, підійматися на прямовисну скелю. Він намагався все навколо спалити полум’ям зі своєї пащі, але звідти, як спогад про чудові коси красуні, з’являлися лише прекрасні сині й фіолетові квіти. Так на світ з’явилася гліцинія.

Зі святом, дівчата!!!

glicinia

glicinia_2

Всі дракони мають лускату шкіру, яка, як правило, набагато міцніша за кольчугу і пробити її звичайною людською зброєю, на зразок списа, меча або стріли — нереально. Форма лусочків зазвичай нагадує краплю. Плоскі лусочки перекривають одна одну на зразок черепиці і рівномірним шаром покриває все тіло дракона.

На грудях дракона лусочки найбільші, і при цьому утворюють три махові площини. Вони сформовані інакше, ніж основна луска по всьому тілу. Луска з цих областей має більш прямокутну форму й інший напрямок — від горла, по животу і до кінця хвоста. Під підборіддям у дракона луска розташовуються в протилежному напрямку більшості інших напрямків. Вони виступають вперед і здатні на смерть уразити людину.

Лусочки ковзають і труться одна об одну при будь-якому русі, і при цьому лунає характерний звук шелестіння. Завдяки тому, что лусочки перекриваються, дракона стає практично невразливим. Колір луски може бути дуже різним. Новонароджені дракони мають м’яку луску, яку легко проткнути навіть гострою паличкою. Але вона швидко твердне.

Крістофер Паоліні взяв інтерв’ю у своєї колеги.
«Ми говоримо про майбутній роман Рейчел «TESS OF THE ROAD» у цьому ексклюзивному інтерв’ю! Якщо вам подобаються дракони, ви насолоджуйтеся пригодами та цінуєте історію з серцем, вам потрібно це побачити.»

Сліди гігантських літаючих рептилій є в епосах усіх народів Землі. Можна як завгодно ставитися до достовірності цих епосів або причин, за якими дракони з’являються в них, але факт того, що це явище присутнє у всіх переказах, наводить на певні думки.

З цього приводу є кілька думок офіційної науки. Згідно з одним з них, дракони ідеально підходять під втілення всіх людських страхів перед плазунами. Дійсно, перші люди були дуже здивовані тим, що в таких дещо меленьких істот, як змії, ховається сила, здатна завдяки одному незначному укусу відправити людину на той світ. Втім, плазуни великих розмірів теж мало радували людство: крокодили і гігантські варани також любові до нас не відчували. Ну а здатність літати і вивергати полум’я у всіх культурах ставилася до невідворотності «божественної кари», що приходить з неба і все очищає.

Є і більш прозаїчна точка зору. Маються на увазі контакти предків людства з деякими динозаврами, що майже дожили до наших часів і остаточно вимерли не 60 мільйонів років тому, а лише кілька десятків тисяч.

А з приводу присутності драконів у всіх культурах теж є цілком собі просте пояснення: все сучасне людство є нащадками однієї групи істот, що жили в Центральній Африці, усні оповіді яких і збереглися у всіх їхніх нащадків.

У всіх цих теорій, якщо уважно їх аналізувати, можна знайти безліч прорахунків в логічних конструкціях. Хоч би яка була спадкоємність при передачі цих давніх історій, вона не збереглася б, якби регулярно підкріплювалася доказами. Навіть в наші дні різниця в 2-3 покоління має величезну «прірву» у поглядах на одні й ті ж речі. Що говорити про той випадок, коли цих поколінь було кілька тисяч? Крім того, у міру розселення людей по нашій планеті, у кожної їх групи з’являлися більш серйозні фактори, що впливають на їх виживання, ніж міфічні монстри, які, можливо, тероризували їх далеких предків. Наприклад, в міфах народів Африки немає, і не може бути Діда Мороза або його аналогів з цілком зрозумілих, можна сказати, кліматичних причин. Зате дракони є у всіх: і у папуасів, і у ескімосів.

Але і це ще не все.

drakon

Дізнатися більше »

Раззаки з книг Паоліні. А якими уявляєте їх ви?

razzaki_1

Крістофер Паоліні демонструє репліку Колоколу Смерті

Фонд Make-A-Wish звернувся до Крістофера від імені Брендена, молодого фаната циклу «Спадщина». Він хотів повнорозмірноу копію меча Анжели — Албітра, він же Колокол Смерті. Об’єднавши зусилля різних художників і майстрів, бажання стало реальністю.

«Подивіться на цю модель Заррока, яку зробив читач Доусон. Дійсно дуже круто!» © Паоліні

mech

Хмара тегів