Крістофер Паоліні: Іноді я відчував бажання все закинути…

Ми раді опублікувати для вас, справжніх шанувальників «Ерагону», приголомшливе інтерв‘ю Крістофера Паоліні для американського журналу «Indy Week»
Кристофер Паолини
Крістофер Паоліні присвятив майже половину свого життя написанню епічного циклу “Спадщина”, 25 мільйонів копій якого на сьогодні вже продано. А він поки що навіть не відсвяткував свій 30-й день народження.

Здобувши домашню освіту в Монтані й випустившись із середньої школи в 15 років, Паоліні взявся до роботи над своїм дебютним романом-
фантастичній історії під назвою «Ерагон». Після виходу книги з Паоліні, який був усього лише підлітком, був заключений контракт про те, що він закінчить трилогію. У результаті, як ми знаємо, вийшла тетралогія.

Інтерв’ю Крістофера від журналу Indy Week.

Indy Week: Крістофер, ви багато розповідали про те, як ви виросли в Paradise Valley, Монтана, досить віддаленому районі, і як це вплинуло на написання «Ерагону». Але з того часу, як вийшли Ваші книги, Вам довелося багато подорожувати. Як це вплинуло на Ваш погляд на світ?

Крістофер Паоліні : Перші декілька місць, які я відвідав, були дуже плоскими, і це було страшно дивно. Горизонт був плоским! І я міг бачити все на декілька миль уперед. Я виріс у гірській місцевості і, в деякому розумінні, я почуваюся безпечне в горах, тому що вони надають свого роду стіну, яка відгороджує тебе від решти світу.

Я думаю, що, якби я виріс у іншому місці, то все одно писав би фентезі, але це був би інший вид фентезі. І звичайно ж, там би не було тих описів і того красивого світу, який я створив в «Ерагоні».

Indy Week: Як багато від Ерагона Ви бачите в собі?

Крістофер: Коли я почав писати серію, я брав дуже багато від себе, щоб описати Ерагона, напевно, просто тому, що, коли тобі 15, найлегше писати про себе. Проте, навіть протягом першого роману, Ерагон розвинув власний характер, тому що він робив такі речі (їзда на драконах і битви з монстрами), чого я ніколи в житті не пробувував, так само, як я пройшов через речі, які він ніколи не проходив. Отже, тепер ми дуже різні люди.
Indy Week: На даний момент Ви закінчили працювати над серією, і Ви все ще молоді. Чи була у вас можливість зробити крок назад і поглянути на власні праці?

Крістофер: Не зовсім так, як мені б хотілося. Це складно для мене, тому що я дуже довго працював над серією. І,честно кажучи, я витратив більше часу, ніж планував. Але я радий, що написав цю тетралогію, це була історія, яку я повинен був розказати й хотів розказати.

Я люблю фентезі і я продовжуватиму писати фентезі, разом з іншими жанрами. Але я хочу спробувати різні види історій. І я вважаю, що книги, які я напишу в майбутньому, відрізнятимуться від циклу «Спадщина». Але я переконаний, що читачі насолоджуватимуться ними так само як «Ерагоном», якщо навіть не більше. Я хочу кинути виклик самому собі, як художникові і письменникові, і пробувати нові речі.

Indy Week: Ви згадали власні пристрасті як автор – розкажіть про деякі з них?

Крістофер: Я б сказав, головною особливістю моїх книг є особиста трансформація. Ви побачите, що у всіх книгах циклу «Спадщина» практично всім героям доводиться пройти через свого роду метаморфози – деякі повільно, деякі швидко, але всі проходять через зміни, які змінюють їх самих. Це йде від мого досвіду і в підлітковому віці, і з досвіду під час написання серії, і як і ким я став у результаті цього досвіду.

Я виявив, що всі історії, які я хочу написати, хоча вони й охоплюють різні теми й різні жанри, по суті своїй вони завжди про людину, яка переживає потрясіння, змінюється і виходить з іншого кінця, як нова людина.

Я ніколи не хотів убивати персонажів, але в той час, як я писав серію, особливо дві останні книги, я відчув бажання закинути книгу, аби просто рухатися далі до нових проектів. Але я цього не зробив, тому що я піклувався про персонажів, і я піклувався про історію, і читачі ніколи б мені не пробачили, якби я вирішив просто закинути її.

Я думаю, що наполегливість, яка необхідна для завершення книги, ймовірно, є найважливішою в тому, аби бути автором. І наполегливість це якраз те, що так часто відділяє аматорів від професіоналів. Будь-який талант можна надолужити й отримати із завзятістю. Але без наполегливості у вас нічого не вийде.Я не збираюся намагатися писати по книзі в день. Я б ніколи так не зміг. Що я можу зробити, так це сісти і спробувати написати по гарному абзацу щодня, і після певної кількості часу в мене буде гігантський роман.

Вiдгуки: "Крістофер Паоліні: Іноді я відчував бажання все закинути…" (1)

  1. Пожалуйсто напиши 5книгу

Залиште свiй вiдгук: "Крістофер Паоліні: Іноді я відчував бажання все закинути…"

Хмара тегів